Вас не благаю

У Ваших очах тону,
І дихати трішки легше.
Повітря до рук візьму
Так просто. Воно дешевше

За срібло гірких розлук,
За тінь королеви ночі.
До Ваших шовкових рук
Я душе торкнутись хочу.

Сльозинку з шоки змахну,
Залишу собі лиш казку.
Фієстою оберну
Свою нищівну поразку.

Ви знову для когось, десь –
Вся Ви – і душа, і пісня.
«Потоку із сил кінець!»
Почують як гарний вислів.

Та не благаю, ні
Ні зустрічей, ні побачень.
Можливо, що хоч у сні
Сьогодні я вас побачу.


Рецензии
Да, пожалуй можно и утонуть в таких глазах)
Всего доброо, Наташа!

Марина Борина-Малхасян   20.04.2014 23:10     Заявить о нарушении
Давно...
Марина, спасибо.

Форенуар   20.04.2014 23:43   Заявить о нарушении