Колись
в блакиті неба вівці-хмари розбрелись.
Ти не пізнаєш в нас давно вже сивих
веселих дітлахів, що тут жили колись.
Все як було. Лани . Дніпро. І небо.
Все як було. І все не так...
Чуже!
Комусь так треба.
Забрати все...
Зелені хвилі вітер гонить по озимих,
в блакиті неба вівці-хмари розбрелись...
Все залишилось в нас, лише чорт з ними.
Чужинці, брись!
Свидетельство о публикации №114041810004