Він лежить і ледве дихає
Ні через рану, чи щось ще
Він просто дивиться на стелю
Із повним спокою лицем
А за вікном весна
Повітря сповнене любові
Блукають тіні в корідорі
Малює сонце світлом на стіні
Солодкий присмак чаю з медом
І гіркий присмак болю на губах
Він просто дивиться на стелю
А бачить небо у зірках
Що було вчора, в середу, чи літом
Як карусель кружляє в голові
Всі спогади, щасливі дні і миті
Летять, як листя восени
Він молодий і повний мрій
Вони ведуть його туди
Де жоден буревій не знайде сили
З дороги вірної звести
Він знає - завтра буде краще
Багато справ, та дуже мало часу
Хотілось би, забігти в залізничну касу
Придбать білет і їхати, тікати,
від себе, від людей, від привидів минулих днів
Але, він дивиться на стелю мовчки
Тримаючи, холодний револьвер
В холодній і блідій руці
Звук пострілу і дим
Кривавий натюрморт на стінах
Малює Смерть, кістлявою рукою
***
© Copyright: Лео Давин, 2014
Свидетельство о публикации №114041601172
Свидетельство о публикации №114041601172
Рецензии