Просто Місяць сьогодні вповні.
Просто посмішка така тепла.
Губи твої переповнені соком кохання.
Очі твої виливають у світ зорі.
Голова підпирає небо,
а ноги тримають міцно земну вісь.
Колись ми усі були зоряним пилом.
І знову напевне будем.
Ми носимо в собі таємницю.
Ми знаємо відповіді на всі запитання.
Але мовчимо. Будуємо вежу. Просто так.
Щоб прикрасити свою частку Безмежжя.
Розсипаємо зерна, які проростуть не скоро.
Може з них виростуть мегаліти
з письменами на чорних стінах.
Може якогось там літа 3014 року
хтось з мудрагелів спробує прочитати те,
що ми написали і не зрозуміли...
Про100 Мiсяць
© Copyright: Валео Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №114041508973
Свидетельство о публикации №114041508973
Рецензии