Привет, моя Украина! Привет и пока!

Привіт, моя Україна - люба моя,
Доки в'яне твоя калина й сохне твоя ріка,
Доки діти твої воюють, кров свою л'ють дарма,
Ти від всіх зрікаєшься і будеш тепер одна!..

Привет, моя Украина - Родина моя,
Мне жалко тебя дурёху - маленькое дитя!
Иль в войну ты не наигралась, иль запуталась в двух концах,
А теперь ты трещишь ужасно и рвёшься во всех местах?!

Твої діти і твої друзі тебе цураються й недарма,
Бо ти смуток в душі поселила, він турбує немов чума.
Ти зрадила їх довіру і брат посварився з братом!
Якби ти все це припинила, якби ти все змогла владнати!..

Ты поверила лживым сказкам, продала ты остатки души
И родного русского брата променяла ты на гроши!
Что ж ты делаешь, моя девочка, где твоя голова на плечах?
Я всё чаще сегодня вижу слёз поток в материнских глазах...

Я кохаю тебе усім серцем, моя дівчинка синьоока!
Повсякдень я за тебе молюся, хоча ти в мене дуже жорстока...
Привет, моя Украина - но только, привет и пока!
Я твоя украинская дочка, но у меня русская душа!..