*
О, рідна, ненько, Україно!
Твоя є мова солов’їна,
Твої слова, то чиста правда,
Твоя земля святая завжди.
Тебе ми любим до нестями,
Вночі і вранці, день за днями,
З тобой живем на цьому світі,
з теплом у серці, як в блакиті.
Ліси, річки, озера, днини,
Моря глибокі, полонини,
То все багатство наземне,
Яке ніколи не мине.
Сади прекрасні в тебе є,
Над ними сонце виграє,
І спів летить у даль дзвінкий,
Це так дзвенить Дніпро стрункий.
Твоя краса, то є природна,
До неї не ввійде безодня,
Ти маєш захист від ворожих,
Тебе тримає серце Боже.
Твої степи, широкополі,
Гнучкі берези і тополі,
Окраса, велич міст і сіл,
Тебе звеличують по Ніл.
Твої Карпати, Кримські гори,
то діамант на всі простори,
То чудо-диво над гірське,
Для тебе вічне і близьке.
О, рідна, ненько, Україно!
Для нас ти є одна, єдина,
Вселилась в душі так глибоко,
З тобою нам не одиноко.
О, р дна, ненько, Укра но!
© Copyright: Анет Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114041504903
Свидетельство о публикации №114041504903
Рецензии