8. Я ЗНАЮ...

                Я знаю: для встречи с тобой –
                Уже мне мешает тело.
                Игорь Литвиненко


Душа рванулась в небеса и присмирела.
Свиданию наедине мешает тело.
Слезою изойдет свеча, рисуя тени.
Раскрытый томик на столе – Сергей Есенин.

В конце тоннеля свет погас – завечерело.
Не отводи в смущенье глаз – не отболело.
Наивности срывая плод, бегу из рая.
Я – не отступник и не бог. Ты – не святая.

Крест-накрест боль переплетем – в Любви воскреснем!
Мажорную строку вольём в бокалы песни.
Изменим матрицу Судьбы, две жизни сложим,
На теле – зеркале души – изранив кожу.

                14 апреля 2014 года


Я ЗНАЮ...

Я знаю: зустріти тебе
Мені заважає вже тіло.
Ігор Литвиненко

Душа рвонула в небеса та присмирніла.
Побаченню нас двох перешкоджає тіло.
Малює тіні свічка, плачучи без втоми.
А на столі – Єсеніна розкритий томик.

Погасло світло вдалині – завечоріло.
Очей убік ти не відводь – не відболіло.
Наївності зірвавши плід, втікаю cпішно.
Я – не відступник і не Бог. Ти – не безгрішна.

Крiзь біль – воскреснем ми в чутті непереборнім!
I у бокали наллємО рядки мажорні.
Здолаєм долю, два життя з’єднаєм щиро,
На тілі – дзеркалі душі – зідравши шкіру.
______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна