Кохана...

Коли одного разу під сузір'ям
Шукатиму дорогу я до дому,
Відкрий вікно, легенько, наче пір'ям,
Вкажи ту путь мені лише. Нікому
Не відкривай цієї більш дороги,
Чекай наперекір дощу й туманам.
Мої до тебе самі йтимуть ноги,
Бо ти чекатимеш, моя кохана...

Коли казатимуть - твоє чекання марне,
Та цілим світом стануть докоряти,
Співай, твій спів рідний і гарний.
Наперекір усім почни співати.
Я чутиму крізь темряву і холод,
Коли сідає сонце й на світанні,
Твій ніжний, стомлений, але прекрасний голос,
Що буде кликати мене, коханий.

І ось одного разу під сузір'ям,
До тебе шлях ніхто мій не зруйнує,
Я крізь піски, сніги, хурделиці і вири,
Лише до тебе впевнено мандрую.
Відкриєш тихо двері на подвір'я,
Твої здійсняться мрії й сподівання.
Лише до тебе всі вели сузір'я,
Щоб я прошепотів тобі: "кохана"...


Рецензии