Усміхнена,красива в очах лише добро,
Душа чудова нива, прекрасне полотно.
Круг неї ,мов би сонце,світ ясно мерехтить
А мова немов дощик, що душу веселить.
Сріблястий сміх лунає,вона як та весна
І рідко хто лиш знає, як крається душа.
Бо зовні вона літо,в середині ж зима
Шмагає її вітер,метелиця кружля.
Лебідкою б злетіла, та сили вже нема
За обрієм зникають промінчики життя.
В душі вона голосить,а ближньому всміхнеться!
Вже побіліли коси до серця сум горнеться!
Чарівна, незрівнянна , мов верба при дорозі
Ще зовні немов панна, та на обличчі сльози.
Жіночий вік злітає,як пташка в піднебесся
І тане, тане,тане -журбою віддається.
Жiночий вiк злiтаэ, як пташка в пiднебесся
© Copyright: Левиа, 2014
Свидетельство о публикации №114041405436
Свидетельство о публикации №114041405436
Рецензии
Валя, как буд-то про меня)))
Очень точные, красивые слова:
Сріблястий сміх лунає,вона як та весна
І рідко хто лиш знає, як крається душа.
Бо зовні вона літо,в середині ж зима
Шмагає її вітер,метелиця кружля.
Наталия Козютинская 18.04.2014 18:29 • Заявить о нарушении
Очень точные, красивые слова:
Сріблястий сміх лунає,вона як та весна
І рідко хто лиш знає, як крається душа.
Бо зовні вона літо,в середині ж зима
Шмагає її вітер,метелиця кружля.
Наталия Козютинская 18.04.2014 18:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.