Вдохновение -
http://www.stihi.ru/2014/26/03/6991
Останній промінь дав надію
Й відкинув сумнів пуританський,
У ніч чарівну з буревію
Спустилось лагідне шаманство…
Вмирало полум’я і, навіть,
Безсилий квилив недогарок…
І віддзеркалювалась пам’ять
У чорні галочки помарок…
Душа на вигині веснянім
Завмерла раптом без пояснень:
А, може, помилка, що гинем?
А, може, жереб той уявний?
Помовч… Затримайся в цій ноті,
У всьому, скрізь – хіба не Бог?
Змирися… Слухай пісню ночі,
І не роби за когось крок…
Останнiй промiнь дав надiю...
© Copyright: Виктория Тимашова, 2014
Свидетельство о публикации №114041403278
Свидетельство о публикации №114041403278
Рецензии