Зiзнання
Не захмарній якійсь, чужій,
Де шумлять океани сині
І прекрасні піщані пляжі.
Не з зірками, що колом звиті
На блакитному, наче синь,
Не такій, де прекрасні квіти
Цілий рік відбивають тінь.
Я зізнаюсь своїй, ЄДИНІЙ,
Де полин серед степу гірчить,
Де червоній, як кров, калині
Усміхається радісна мить.
Де солоного вітру — море,
Де лісів невловима печаль,
Де найкращі на світі зорі,
Де сьогодні мій біль і жаль.
Я тобі зізнаюсь, Україно,
Наче мамочці дорогій,
Наче рідній єдиній дитині,
У любові своїй благій.
Заспокойся, Моя Батьківщино,
Хай душа твоя так не болить,
Ми з тобою - і вчора, і нині,
Так було і так будемо жить!
12.04.2014
Свидетельство о публикации №114041309505