Зорі ясні над країной вставали.
Зачервоніли багрянцем лани.
Всім українцям вони показали,
Хто є наспрвді московські пани.
І прокидався зневолений люд,
Наче сліпа прозріває людина.
Бачили правду і бачили бруд.
Ось і настала звільнитись година!
Встала країна, розправила крила,
Силу свою показала врагу.
Кайдани зірвала, очі відкрила.
Щоб подивитись на себе нагу.
Скільки її вороги грабували!
Хліба забрали останні шматки.
Скільки синів і дочок повбивали.
Їй же залишили рвані латки.
Та все одно не змогли їх гармати
Вбити у серці вільні думки!
Люди нарешті змогли поламати,
Темниці своєї залізні замки.
Гірко й тепер Україна страждає.
Тіло кривавить хвороба важка.
Та воля народу її подолає!
Хоч це і буде праця тяжка.
Зорi
© Copyright: Иван Смишко, 2014
Свидетельство о публикации №114041202954
Свидетельство о публикации №114041202954
Рецензии