Ще не час, не буди. Промінцями крізь вії
Заклопотаний день посилає тепло.
Я без твоїх долонь прокидатись не вмію,
Без цілунків-метеликів в рідне чоло.
Ще не час, не буди. Хай лоскочуть у вушка
Незачесані пасма. Еге ж, я така!..
Так інтимно прим`ята сусідня подушка,
Ще так пахне тобою безсила рука.
Ще не час, не буди. Хай біснується кава
І повзе по плиті ароматна піна.
Варта цілого світу усмішка лукава,
Найсолодші вуста і долоня міцна.
Ще не час, не буди. Півхвилини до старту.
Ми встигаємо, щастя! Тепло через край...
Не спіши. Це життя абсолютно не варте,
Як не маєш кому шепотіти: "Вставай..."
Ще не час...
© Copyright: Лилия Аль, 2014
Свидетельство о публикации №114041100942
Свидетельство о публикации №114041100942
Рецензии