Кума-ледащиця
Шастанути по селі.
Піду може… решето
І пішла кума в село.
Тут і там кума ходила
Про те-сеє говорила.
Може… сито-решето
Й обійшла усе село.
Цілий день вона ходила
Решета кума просила,
Чи то сита, що вже буде,
Що позичать добрі люди.
Та біда її спіткала,
Що просила забувала.
Йшла від хати і до хати
Язика лишень чесати.
А під вечір повернулась,
Біля хати ще мотнулась,
Постояла час, мов пень,
І минув для куми день.
Люди в полі – кума дома.
В неї вдача, знай, така
Замість клопоту-роботи
Начесала язика.
Свидетельство о публикации №114041109066