Свiчка

Мерехтінням своїм відбивається
у озерах-очах, і чомусь,
все погане у мить забувається,
коли просто у них я дивлюсь.

Не вигадуй нічого, хай світить,
і горить, поки може горіти,
хто тепер її вже не помітить,
і не зможе, не схоче любити…


Рецензии