Сум
теплi долонi
навiщо морська пiна
тримає в полонi
спогади минулi
з берегу змитi.
ми богу байдужi
що ми забули?
нащо у очi
ми заглянули
коли щастя в ночi
а горе рiдненьке
наче наш пращур
а сум - рiдна ненька?
Свидетельство о публикации №114041100665