Разом

Чому мені так важко забувати,
Той страх, з яким ми тоді жили?
І як нестрепно знову починати,
З утрати серця, що ми вбили.

І я ще довго не зумію стерти,
Історію душі, озвучену моментом.
Та я щоночі буду карбувати,
Написане моїм же абонентом.

Ми разом здолаєм кілометри долі,
Стихія думки залишеться в листах,
І ти відчуєш вічний присмак волі,
Та легкість почуття в своїх думках.


Рецензии