***
Не клич жалю
нащо нам він,
і жаль мине.
Засіють світ
манкі зірки,
так ти хотів.
Од вітру мрій
сльоза, як віск –
думки надій
вони живі –
не спиш,
не сплять,
бо не сліпі…
Як втратиш їх –
болючий біль,
і ти німий.
Благанню край:
твоя любов –
твоє життя!
Ось, ось пройде
поганий сон.
Не бійсь, повір.
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114040909894
Свидетельство о публикации №114040909894
Рецензии