Падiння й полiт...
Тривожиться небо за нашу любов.
Від мене, до тебе в облозі думок
кружляє надія, до мрії зове –
зробити крок Віра. Впадемо? Невже?!.
Терпіння не стане, як час мимо йде –
недоля гукає і спокій краде…
Зневіра чатує, чаклує на нас,
але не зруйнує нечуваний страх.
Однак всіх дратує в житті біль образ,
та тільки ж Надія жива у Серцях!
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114040909845
Свидетельство о публикации №114040909845
Рецензии
