3. Майдан... На украинском

***

Майдан, нарешті, кропить срібний дощ –
у краплях безліч віддзеркалень літа!         
Але у червні головна із площ               
ніколи не буває вдосталь сита,

бо вся, мов асфальтована наскрізь:               
у розсипах підземних переходів,               
в оточенні важких гранітних різьб               
із чергуванням мармурових сходів.

Транслює поступ дзвінчатий асфальт,               
бо, навіть, уповільнюється дехто,               
і якось особливо лине альт               
з консерваторських вікон – небуденно.

Мені, як справжній жіночці міській,               
де місце зустрічі – там подіум і сцена.             
В уяві, до фантазії близькій,               
мій поступ викарбовує: "О-ле-на!"

По Незалежній з незалежних площ            
спішу до тебе, строфами омита:               
"Майдан, нарешті, кропить срібний дощ –   
у краплях безліч віддзеркалень літа!"