На згадку залишу тобі
з білих квіток віночок,
щоб ти пригадати зміг
про мене, коли захочеш.
Тінь ніжності чистої, знак,
сплетений урочисто -
з країни кохання лист.
Я дякую квітам. Намисто
з тернового цвіту: хотів
хтось мати б таку прикрасу? -
ви ж мрієте про золоті,
гатунку вищого класу.
Та від кохання - один
крок до ненависті лютої.
Щез ще один рік, улетів
до прірви минулого, скутий
питаннями: ким ти мене
тепер замінити зможеш?
чи - ким я тебе заміню?
на що - ці питання схожі?
А він взагалі не помітив
дарунку із лагідних квітів.
Дарунок
© Copyright: Лариса Данилюк 1, 2014
Свидетельство о публикации №114040800943
Свидетельство о публикации №114040800943
Рецензии