Було й немаэ
Коли згадати маю час,
Про те що було поміж нами
І що залишилося в нас.
І я тоді себе питаю:
Навіщо сум, навіщо біль?
Нехай ці спогади минають
Та заберуть від рани сіль.
Гаряче завжди остигає,
Бурхливе лине в забуття,
То й почуття- було й немає,
пішло без спроби каяття.
Свидетельство о публикации №114040708604
Ливнем смоется горе разлук,
Годы вспомнятся нам золотые,
Где сплетались объятия рук...
Прекрасное произведение!
Удачи,жму руку,
Геннадий Хагенн 20.05.2015 07:37 Заявить о нарушении