Ще не вмерла...
не знаю навіть і за що,
а я кривлюся лиш по моді,
як мандрівник в степу на дощ.
Мені не боляче, а бридко,
мов наплювали у нутро
або на голову побриту
помиїв вилили відро.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Лунає пісня «Чураївна»,
і сяє жовто-синій стяг.
Не вмерла ще душа наївна,
та гнівно котиться життя.
Свидетельство о публикации №114040707510
http://stihi.ru/2014/12/12/9638
Серж Рубежанский 22.07.2015 05:47 Заявить о нарушении