я дочекаюсь

Прощальні обійми - це щось неймовірно важливе
Ось потяг, вагон, і нам треба вже йти в різні боки.
Трепетні очі, сміливі слова і рішучі кроки…
Та я дочекаюсь крізь всі снігопади і зливи.

Ритм сердець в унісон, наче стукіт коліс
Свище вітер десь там, аж мурашки біжать по тілу.
Зізнайтесь, нарешті, хіба ж ви не цього хотіли?!
А далі все тихо: спить засніжений ліс.


Рецензии