Ти спала довго, але пора вставати.
Бо ворог, зачаївся пі крильцем.
Бо віра, в краще почала вгасати,
а з нею й щастя... гасне з кожним днем.
Тебе народе, мов би отруїли,
бо хто ж так, матір рідну продає.
Грошима дух твій затопили,
а з ними й серце неживе.
А хто ж ти без країни?Просто блазень.
Котрий під себе все добро гребе.
Такі ось люди! Викликають лиш відразу.
Не бачать істину, мов кошеня сліпе.
Потрошку розсипається святиня,
тріщить по швам - міцна наша земля.
І плаче гірко мила Україна,
а разом з нею плачу й я.
А хто ти без історії та роду?
Чи варта тих грошей ось ця земля?
Шукаєш інде ще смачнішу воду,
на своїй ж не цінуєш золота.
Чи варта смерть, загинувших за нашу волю,
збагачення твого майна?!
Народе! Схаменися! За тобою,
лежить велика і міцна земля...
Отру ний народ
© Copyright: Старлинг Марианна, 2014
Свидетельство о публикации №114040604674
Свидетельство о публикации №114040604674
Рецензии