***

МОЖЕ ЦЕ ПАЦЮК?
Мати каже, що цукерки
Десь зникають кожен день.
I цей хитник такий впертий,
Що ховай далI з очей.
 - Адже не вIзмьме без спросу
Черноокий наш малюк.
Батьке каже, - це ж так просто, -
Iх краде у нас пацюк.
ВIдлучилась мат из дому, -
Знов в квартирI кавардак:
Борошно розсипав знову
Хотос, I масло розIлляв.
 - Хто ж усе це тут накоIв?
Мама каже, наш малк?
Батько каже: Хто накоIв?
Це можливо теж пацюк!
Син сховався тут мерщIй.
ВIн будь - ще, I враз пIд стIл,
Там засIв, мовчить, сидить,
Аби не було бIци.
Мати головой хитае:
 - Ну й смIшивий цей пацюк…
Батко Iй вIдповIдае: -
 - Не впIймать його нам тут.
 - Як менI все тут прибрати, -
Розвела руками мати,
В руки зовсIм не даеться.
Син образився на них,
Та хIба пацюк смIлIш:
 - НI, це я поIв цукерки, -
Признаватись, ох, не легко,
Й борошно разсипав я,
Й масло також розIлляв.
 - Значить, ми дIзнались хто це
Бешкету тут натворив, -
Мати каже сину, - ще це
Говорив ти, «це пацюк»?
Батько в вIдповIд: - зIзнався!
Чесним буде наш малюк!
 
Переклад на украIнську мову
Олги Мавло. УкраIнська РСР,
мIсто КиIв, 1991 рIк