***
НIмийтав, неначе риба.
Ти схуднув так, - я не впIзнав,
А був упертий, нIби глиба.
НI, не таким ти нинI став.
ДIла твоI йшли вгору вIчноЭ
Кометою мIж нас блищав, -
Та щось змIлIла раптом рIчка,
I не таким ти нинI став.
Яким ти був, ти сам не знаем,
На Iшаку ти гарцював.
Тепер якареннI блукаеш,
НI,не таким ти нинI став.
Де тоньше, - там завжди — рваться:
Що не покладено, - ти брав.
Тепер не так тобI живеться, -
Ти зараз дуже тихим став.
I ось: хеч лобом в стIнку бийся,
Хапугу люди не простять,
I скIльки мотузок не вийся,
Настане час, - укоротять.
I корно крутяться все мимо,
Як камIнь, зараз ти мовчиш,
I чухаешь борIдку сиву,
I, як ранIш, бIльш не форсиш.
Свидетельство о публикации №114040612066