***

ЛИСЯЧИЙ ХВIСТ
Бувае так,
Бувае так,
Ще хвIст газдинI
Ворог и брат:
Хвостом свIй слIд
Лисиця замIта,
Та хвIст в капан
Бувае попада…

ТЕЛЯ
Хай теля ще не корова,
Але я до нього звик,
РозумIе з напIвслова
Воне людську бIжить радо,
Головою кущ буцае, -
Воно добре й беспорадне,
Золотий характер мае.
I ягнята, й козлята
Него друзI, ос Вам як.
Тшлки Iз щеням кудлатим
Не подружиться нIяк
 
ЖИТТЯ
Життя все наше – шахова то гра!
I долI поворотI – ходи!
МенI давно навчитись грать пора!
Що б смIливо вперед вся Йти!
СлIдкую поки за чужою грою,
I вразумIти хочеться менI,
Як королева пIшком стае порою,
Та не збагну я, по чиIй винI.
 
ПIД ДУБКОМ
Заець сидIв
На пенкьку пIд дубком,
Iжак теж сидIв
ПIд дубком за пеньком.
СидIили – бовтали
Про те — про се:
 - А ще, як не було б
У полI землI?
 - КущI та дерева
ТодI б не росли.
 - А ще, коли б сонце не грIло?
 - ТедI — пшениця не зрIла б.
 Заец й Iжак
СидIл – бовтали,
А люди комбайном
Пшеницю збирали.