Чекання... Кохання...

Коли Сонце за віконцем вже закотиться,
Там за обрієм сховається від втоми,
Я нам постіль приготую в світлі місяця,
Та й чекатиму вночі до свого дому...

Я вдягну на себе млосно тільки ніжності,
Та й на стінах порозвішую жадання...
Я змащу себе маслами лишень з хтивості,
Та й розкидаю по долу слід бажання...

Ти шукатимеш мене в поривах пристрасті,
Та й знайдеш зненацька на перинах...
Ти торнешся поцілунком вуст трояндових,
Та й полинемо в Кохання ми на крилах...


Рецензии