Вночі все затихає,
Лиш чутно вітру вій.
І місяць зображає
У річці чарівній.
та зорі в небі грают
Із сяйвами своїми,
І люди все бажають
Чудес поряд із ними.
Бо ж кажуть у народі,
Що коли зірка пада,
Щось загадаєш тоді
І все стає до ладу.
Вночі все тихо-тихо,
Лиш інколи буває,
Що звуки всі ізникнуть
Та філін загукає.
Дерева стогнуть піснею
Журливих днів своїх,
І гойдають колискою
Ховаючись від лих.
Вночі все затихає,
Лиш чутно вітру вій.
І все ж ніхто не знає
Весь сенс всіх наших мрій.
***
© Copyright: Туманный Демон, 2014
Свидетельство о публикации №114040509046
Свидетельство о публикации №114040509046
Рецензии