Гучний перон, де сутолока років,
Безликі сни і сум'яття думок,
А ми йдемо, поспішно, крок за кроком,
Хвилина-друга й ми - біля зірок.
Не знали ми, що світ не буде вічним,
А ми у нім - лише коротка мить,
Вокзал тіней, - лякливих і безличних,
І ми йдемо, поки вогонь горить.
Скажи мені, - чому так легковажні
В потоці днів, у вихорі років?
Пройшов той час, як були ми відважні,
Одна ще мить і човен наш приплив.
Нема чудес, бо це лише у мріях,
Летіть весь вік, махнувши раз крилом,
Прощання знов підкралось в сірих тінях,
Хоч в нас ще були теми для розмов.
Скажи мені, - чому так легковажні
В потоці днів, у вихорі років?
Пройшов той час, як були ми відважні,
Одна ще мить і човен наш приплив.
Скажи менi
© Copyright: Игорь Стожар, 2014
Свидетельство о публикации №114040505232
Свидетельство о публикации №114040505232
Рецензии
Ще час не сплив...
Колись були ми легковажні,
Почуй в моїй душі прилив!
Тільки мить- і ми відважні,
Тільки обох жадана мить...
Александр Русский 2 06.05.2014 15:56 • Заявить о нарушении
Колись були ми легковажні,
Почуй в моїй душі прилив!
Тільки мить- і ми відважні,
Тільки обох жадана мить...
Александр Русский 2 06.05.2014 15:56 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.