Якби ж то, небо не вкрилось воронами,
Не стало на нас давити.
То може і дальше з глухими стонами,
Отак німими могли би жити.
Якби ми раніше взяли і прокинулись,
То сонце б пекуче нас не ошпарило.
Якби ми раніше за розум взялись,
То може, не так би нас боляче вдарило.
Якби ж то, були б ми не такі сердобольні,
Не кланялись низько за чужими подачками.
Якби ж то хаяї, були в країні- господарі,
А не просто гавкали, як малі цуценята.
Для того, щоб жити в мирі і спокої,
То треба вигнати шавок із хати.
І так їх провчити, та так покарати,
Щоб відпало бажання більш народ грабувати.
Якби ми прокинулись раньше
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2014
Свидетельство о публикации №114040504956
Свидетельство о публикации №114040504956
Рецензии