Любов хоч пригасилась, – віршем-піснею
Життя триває і весна трима.
Трава стає густішою і вищою,
Стає ще красивішою трава.
А ми йдемо відродженими врунами,
Немов по юній, радісній воді,
Із кленами, що теж ставали юними.
Ми ж залишалися сумні, немолоді.
Втопи нас, весно, в озері зеленому,
Землею чорною в зеленому втопи!
А хто там розгулявся поміж кленами?
То ми, кохана, з травами, то ми!
Втопи нас, весно, в озері зеленому,
Пожовклим листям нас в зеленому втопи!
А хто там роз’ярівся разом з кленами?
То ми, кохана, з крилами, то ми!
04.2010
Кохання пiд кленами
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2014
Свидетельство о публикации №114040504193
Свидетельство о публикации №114040504193
Рецензии
Сподобався вірш !
З буянням весни Вас !
І всього того , що бажаєте у вірші !
Хай щастить !
Валентина Лысич 30.04.2014 23:10 • Заявить о нарушении
З буянням весни Вас !
І всього того , що бажаєте у вірші !
Хай щастить !
Валентина Лысич 30.04.2014 23:10 • Заявить о нарушении
дякую, Валентино! І Вам усього найкращого!
Игорь Герасименко Кременчугский 03.05.2014 12:35 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 03.05.2014 12:35 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.