Серця калина.
Ось біля тину росте калина,
Поруч в'ється Чумацький шлях,
Йде до хати струнка дівчина,
Та з короваєм на рушниках.
Стоїть в хустині сива Ярина –
Бабуся рідна, уся в сльозах,
Веде до хвіртки крута стежина
І сірі тіні вже на кущах.
Чого сумуєш? - Пита онука,
А їй старенька відповіда:
Життя, дитино, - важка наука,
Хай обминає тебе біда…
Чекає дальня тебе дорога,
В моєму серці зібрався біль,
А ти з дитинства віриш у Бога,
Поїдеш з милим у Ізраїль.
Там вас зустрінуть піски пустелі,
Та від хамсинів шалений дим,
Земля червона, моря та скелі
І білий вічний Єрусалим.
Ти будь, дитина, завжди жадана,
Та Україну не забувай,
Вона мов ненька твоя кохана,
Чекати буде і рідний край.
О, Божа воля…О, Божа доля,
Немов лелеки, роки летять,
То ж повертайся до свого поля,
Я обіцяю тебе чекать.
Автор Геннадій Сівак.
2003 рік.
Серця калина
© Copyright: Геннадий Сивак, 2014
Свидетельство о публикации №114040503161
Свидетельство о публикации №114040503161
Рецензии
Гена, очень грустное стихотворение... Мне кажется, оно символичное. С теплом и надеждой на мир и стабильность. Таня
Татьяна Суханова 3 05.04.2014 12:48 • Заявить о нарушении
Татьяна Суханова 3 05.04.2014 12:48 • Заявить о нарушении