Лірично і рідною, не знать чому, хочу.
Є друзі в Торонто, а тим, що у СIднеї,
Геть інші сузір’я вдивляються в очі,
А все-таки - друзі, вони мені рідні є.
Вже листя весняне на вітрі тріпоче
І купол небесний усіяний зорями,
Нашіптує ніч щось приємно-пророче.
А ні сьогодення, ні екскурс в історію,
Ні ритми, ні рими, ніякі канони
Мене не цікавлять у дані хвилини.
Долаючи всякі і всі перепони,
Лиш сам буду знать, куди думкою лину.
Лиш сам буду знати
© Copyright: Петр Коваль, 2014
Свидетельство о публикации №114040501312
Свидетельство о публикации №114040501312
Рецензии
Отличное стихотворение-призыв... Вот бы каждый сам определял для себя правильное направление, прислушиваясь к голосу разума... В первую очередь разума, а уж затем и сердца... Своего сердца...
"Ужо ліст вясновы трымціць пад паветрам"...
(немножко вольный перевод получается)
Понравилось.
С уважением, Татьяна.
Татьяна Твардовская-Базанович 05.04.2014 12:00 • Заявить о нарушении
"Ужо ліст вясновы трымціць пад паветрам"...
(немножко вольный перевод получается)
Понравилось.
С уважением, Татьяна.
Татьяна Твардовская-Базанович 05.04.2014 12:00 • Заявить о нарушении
Спасибо, Таня. Вот побольше б Танечек, а меньше "танчиков", в которые политики играютя. Хотел сбежать от этого - не получается.
Петр Коваль 05.04.2014 19:41 Заявить о нарушении
Петр Коваль 05.04.2014 19:41 Заявить о нарушении