Песня

                Дві  долі  разом

Я  тобі  усміхалась,  а  щоки  горіли,
Ти  на  мене  дивився  і  ми  зрозуміли,
Що  довго  на  небі  зорі  сходились,
Щоб  ми  покохались,  щоб  ми  полюбились.

Приспів:  І  я  зрозуміла, що  то  за  причина,
          Так  серце  щеміло,  бо  ти  мій  мужчина, 
          Бо  ти  мій  жаданий,  коханий , мій  любий,
          Так  солодко  цілуєш  мене  ти  у  губи.

Тепер  я  у  серця  питаю  й  питаю,
За  що  любі  очі  кохаю  й  кохаю,
За  що  коротаю  з  тобою  я  нічки,
Під  місяцем  ясним  на  березі  річки.

Я  знала, що  рано  чи  пізно  вооче,
Від  погляду  твого  згоратимуть  очі,
Прийдеш  ти  до  мене  з  забутих  тих  мрій,
І  губи  шептатимуть -  коханий  ти  мій.

Світанок  розтанув , втопився  у  сонці,
Виростало  кохання  в  чужій  десь  сторонці,
Тепло  твоїх  рук  відчуваю  в  долоні,
І  серце  моє  у  твоєму  полоні.

Бродимо  разом  у  літа  краєчку,
І  голови  сиві  ховаємо  в  гречку,
І  років  багаж  із  плеча  десь  упав,
І  колір  веселки  більш  виразним  став.

Вічно  будемо  любитись , кохати,
Цю  жагу  кохання  вже  не  відібрати,
Воскреслу  надію  у  серці  зігрієм,
Минулого  сльози  по  вітру  розвієм.

Нам  в  душі  забуяла  пізня  весна,
Фортуна  нам  дала  два  в  руки  весла,
До  заходу  сонця  ми  в  човні  попливли,
Нас  дві  долі  назавжди  докупи  звели.


Автор:  Н.П.Рубан.