Пробач, що ми забули

Руслан Ляпко
Небо сине хмарами накрило,
Рідна матінко-земля,
Це лихо налетіло

Оселилось та пригрілось,
Та не хоче йти.
Бідний люд в країні милій
Хоче знищити.

І повзе ламає, троще,
Там, куди достати зможе.
А куди не долетіло,
То здаля отрутой брище

Рідно матінко земля,
За тебе постоїм.
Підіймаються ті стяги,
Що зі Ім'ям твоїм.

Постояти за тебе зможем,
І Перун нам допоможе.
І пробач, що ми забули
Корені свої.


© Copyright: Руслан Ляпко, 2014
Свидетельство о публикации №114040308213
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Руслан Ляпко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Руслан Ляпко