Весняний вечір стелиться додолу
В пьянких обіймах завмираю знов
Тихенько вітер суше землю голу
Від поцілунків згурдюється кров
Мене цілуєш розум свій втрачаю
Устами подих твій жаркий ловлю
В тобі душі уже зовсім не чаю
Тебе единого на світі я люблю!
Долоні ніжно гладять мої плечі
І наша нічка добігає вже кінця
Малює срібні зорі тихий вечір
В єдиний стукіт злилися сердця!
02 04 2014 р
Виктория Р
Я люблю!
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2014
Свидетельство о публикации №114040208951
Свидетельство о публикации №114040208951
Рецензии