Граалю

М. Б.

Вибач відвертість неблагородну
І неприборканість цю печалі.
Я зачепила тебе сьогодні,
Зморений мій Граалю.

Я не хотіла. Не мала хисту
Просто сховати очі,
Аби неосяжність і променистість
Поквапом не зурочити.

Вибач. Хоч знаю – таке до скону
В пам’яті жити може.
Я загубила свою корону
І заплямила ложе.

Для тебе брудна після всіх купалень
І четвергів Пречистих.
Вибач, загублений мій Граалю,
В цім березневім місті
Щось остаточно мене згубило
(Обриси вулиць/вилиць?).
Глиняний янгол. Розбиті крила.
Світ мій, Граалю, вибач.

1 квітня 2014 (потяг №41/42)


Рецензии