Самотніми ночами я згадую про тебе
І тихо-тихо плачу, зі мною плаче небо.
В моєму серці рани, вони не заживають,
А почуття ще й досі до тебе не зникають.
Я йду по вістрі леза, нікуди не звертаю,
В обличчях незнайомих тебе лише шукаю.
Я йду на зустріч долі. Куди? Сама не знаю.
Від холоду і болю подалі утікаю!
ПРИСПІВ
До тебе, коханий, душа моя лине,
А серце ніколи тебе не покине.
До тебе, мій милий, іду крізь тумани,
Крізь зливи і грози, до тебе, коханий!
Думки мої з тобою, їх часом не здолати.
Я знаю, що можливо усе життя кохати!
Себе я не зламаю і не втечу від себе.
Не можу і не хочу забути я про тебе!
Але життя йде далі, не буду зупинятись.
Від тих, кого ми любим, не можна відмовлятись.
І більше сліз немає, а більше і не треба.
Назавжди відпускаю тебе у синє небо!
До тебе... продано
© Copyright: Борислава Белоцерковская, 2014
Свидетельство о публикации №114040108743
Свидетельство о публикации №114040108743
Рецензии