В неволi ми не будем жити,
Повiк рабами нам не бути.
Лиш Богу будем ми служити
I вiн благословить нас всюди.
Нехай вже ворони летять
І чути грім,і хмари сунуть.
Ми ж твердо будемо стоять,
Ми не раби-ми вільні люди.
А хто іде до нас зі злом,
То і пожне його доволі.
Ми ж сядем,дружно,за столом
І заспіваємо про волю.
Полине пісня,вдалечінь,
Зіл'ється із пташиним співом.
Пірне,в чудову, неба синь
Впаде,росою,в колос хліба.
І проросте зерно її
В серцях дітей та і онуків
І не зламаються ,повік,
І не зігнуться, мовби, слуги!
Так вільні,від гріховних пут,
Лиш можуть Бога прославляти
Бо люблять так, як і живуть,
Як і навчила Батьківщина-мати!
В неволi ми не будем жити!
© Copyright: Левиа, 2014
Свидетельство о публикации №114040107878
Свидетельство о публикации №114040107878
Рецензии
Дуже гарно написано про любов до України, а головне патріотично
Сергей Усенко 2 24.04.2014 22:42 • Заявить о нарушении
Сергей Усенко 2 24.04.2014 22:42 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.