Я чула тебе вчора, я пам’ятаю
Твої безмежні очі,
Їх згадую щоночі, я знаю
Ти десь там без мене…
Ну, чого тебе забрали в мене, я не знаю!?
Скажіть, навіщо так жорстоко?
Здається, я тебе торкалась вчора,
А зранку ти туманом став.
Я кликала тебе, мов хвора,
Але іще вночі Аїд тебе украв.
Вернись, чого мовчиш?..
Нема тебе, немає,
А плоть твоя в землі дрімає.
Чи все ж поговориш?
А може, ти тут поряд десь,
А я не помічаю, а я не хочу бачити і все?
Через вікно мені нарцисик жовтий сяє,
То, може, ти то є?
Я чула тебе вчора...
© Copyright: Элина Полякова, 2014
Свидетельство о публикации №114040100570
Свидетельство о публикации №114040100570
Рецензии