Донька я Украiни

Вплітаю я калину у волосся.

Волошковий вінок мов оберіг.

І вишиванка в вишитих колоссях.

І синя річка поміж двох доріг.

 

 

Донька я України, її доля...

Немов струмком, по тілу пробіжить.

Із серця вириває стогін болю.

За Україну неньку, кров кипить.

 

Прийшли до неї дні тяжкі, тривоги...

Той вовкулака вириває з серця спів.

Потоптані поля і ниви волі.

Біжить річками лють людська на схід.

©Надін Буре


Рецензии
Я пишаюсь тим,що я українець!Чудовий вірш!Нехай Вам щастить!

Андрей Синявский   06.05.2014 17:09     Заявить о нарушении
Вельми вдячна Вам Андрій. З теплом Надин.

Надин Буре   07.05.2014 09:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.