Евген Маланюк. Эпоха
Он вдаль плывёт на бурунах.
С высот своих глухой Бетховен
Корысть, восторг, стенанье, страх
Соединил в едином взмахе.
Потоки искр со всех сторон,
И буря, как огонь во мраке
Безумных волн...
Лишь миг – твой стон,
И жизнь твоя – смотри – что атом.
Черпай водицу. Затыкай
Плотнее щели, ставь заплаты.
Молись. Усердствуй. Не стенай.
Открыт путь Одиссея всем нам,
Столетий вехи канут прочь:
День однооким Полифемом
Заманит всех в пещеру-ночь.
И ты, что пламенем был полон,
Замрёшь в безмолвии теперь:
Эпоха – и глухой Бетховен,
Эпоха – и слепой Гомер.
Перевод с украинского
Євген Маланюк
Доба
Родина тільки вбогий човен
На невмолимих бурунах.
Над обрієм глухий Бетговен
Жадобу, захват, скрегіт, жах –
Сполучує в єдиний помах.
І буря звуків двиготить,
Вогонь скресаючи на зломах
Нещадних хвиль...
Твій біль, як мить
Твоє життя – поглянь – як атом.
Вичерпуй воду. Затикай
Пробоїни. Будь мужем, татом.
Керуй. Молись. Не нарікай.
Шлях Одисея перейдемо
І десь скінчиться міт сторіч:
День однооким Поліфемом
Всіх звабить у печеру-ніч.
І ти, що полум'я був повен,
Затихнуть змушений тепер:
Сама доба – глухий Бетговен,
Сама доба – сліпий Гомер.
15.01.1943
Свидетельство о публикации №114040100366