Польова трава

Золотаве проміння тулилось до рук
І безмежністю обрію я захлиналась.
Я собою ловила із простору звук.
Ціле небо над полем схилялось.

Я нарівні трави.
Я з душею квіток.
І мені з синяви
Сонця промінь-ковток.


Рецензии