Павуки

У світі править капітал
Павук у центрі здоровенний став,
Як сіткою накрив всіх павутинням,
І жертву - здобич піджидає там!

Сховався й щупальцями
Павутинням грає,
Відпустить, то натягне,
То знов петлю затягне!

Смакує від агонії людської:
Та  насолоди від отрути дорогої,
А потім, як желе, щоб з’їсти,
Та на багатстві знову  відпочити!

Жирує наш павук, той капітал,
Політиків і банкірів талісман,
Борсається у павутинні весь народ,
Знекровлений,  знервований народ!

Нехай в природі будуть павуки
І гідність буде правити людьми
А павутиння будуть як зв’язки
В культурі і в  науці, і в житті…

Хіба так важко зрозуміти це,
Що жити краще там де мудрість є,
Де процвітання мови й мир людей
Та доброчинність людяних  ідей!
               
Та ні, у павуків той страх живе,
Що процвітаюча країна їх  змете,
Що капітали всі в них  відбере,
Що згине він, за те що робить зле.

Вони всі почувають як володарі Землі,
Їм добре лиш тоді, коли слабкі усі,               
Народ в липкому безладі, без прав,
Коли  голодні, бідні і без знань.
               
…Ось так живемо в Всесвіті Землі,
Один у златі , інший в бідноті,
Один як злодій, інший в боротьбі
За честь і волю, і за правду на Землі….

 ….По – філософськи мудра байка ця:
Єднаймось розумом!  Благослови ,Земля,
Єднайтесь, люди, Мудрістю віків,
Нам  краще жити без злодійства  павуків.   


30.06.09.