Диптих. Из Александра Бобошко

                Перевод с украинского

               
                -1-

                Возвращенцу


Ну, куда ж ты, куда!
                От богатства, везенья
во враждебную шаткость –
                искать в ней спасенья?…
Тут асфальт, что потрескан и выпучил зенки,
заливается
                смесью
                дождя с воскресеньем…
И дорог здесь не видно: потоки, потёки.
Под глазами джентльменов – наутро отёки…

Здесь  не верят. Не стоит.
                «Был Он бы – не трутни,
сухари б не сушили и жили как люди…».
Выходной за свой счёт. Не оплачены будни.
Слишком долог февраль…
                Всё не кончится лютый.
Тут лютуют бесчинства от переразделов.
Есть князьки и цари – нет достойного дела…

Исчезают деревья гектаро-вагонами.
И чиновничьи речи считают весомыми.

Ну, куда ж ты, куда?
                Не найдёшь здесь подкову.
Благодарна ли будет
                отчизна – такому?..

                -2-


Выиграть всё,  победить – и остаться тетёхами…
О, мономахова шапка, казалась ты лёгкою:
Лишь про меха да одежды  –
                про крест и не думалось…
Ссохлись надежды,
                как будто осеннего дуба лист.

Те, что вчера  отмечали,               
                гудели,
                шампанили, –
бога иного поддержат
                в грядущей кампании.
Но и другой
                после выборов с нами не знается:
крест не несёт –
                соболями кичится и чванится.


2011
Аватар:  Галя с венком в руках -
символ Независимости Украины
на Майдане в Киеве


Оригинал:

               
                На Васильевский остров я приду умирать.
                Иосиф Бродский

               
                -1  -

          Повертальцю


Ну, куди ж ти, куди!
                Від багатства, фарту
у непевне, вороже
                під старість сунеш…
Тут шпарини порепаного асфальту
Заливає брудна
                дощова
                суміш…
Тут немає доріг. Ну хіба що напря‘мки.
Під очима джентльменів  – щоранку набряки…
Тут не вірять  Не варто.
                « Якби Він був, то
сухарів би не жерли – жили б як люди…».
Вихідними стають безоплатні  будні,
І занадто довго
                триває лютий.
Тут лютує безладдя перерозподілів.
Є князьки та царьки – і нема господарів…
І дерева зникають гектаро-вагонами.
І слова неписьменних здаються вагомими.

Ну, куди ж ти, куди?
                Тут не знайдеш підкови.
Чи віддячить вітчизна
                тобі, диівакові?..

               -  2 -
 
Виграти, перемогти – і  такого накоїти!
О, мономахова шапко, здавалась легкою ти:
Мріялось тільки про хутро,
                про хрест – і не думалось…
Всохли надії,
                неначе осінього дуба лист.

А ті, що учора вітали,
                раділи,
                шампанили –
підтримають іншого бога
                в наступній кампанії.
Щоправда, й новому
                бажань-сподівань уособленню
Хреста не нести –
                а лише хизуватися
                соболем.