Всі в народі добре знають
Земляну тварину,
Тільки рідко хто побачить
Кротячу хутрину.
Кріт сліпий до світла й сонця,
До світу байдужий,
Він як злодій, що на волі,
Пакостить на полі.
І живе він лиш для себе,
Про себе лиш дбає,
Усе тягне та ховає,
Спасу вже не має!
Чималенько є кротів
І серед народу,
Якось в шкурі хутряній
зустріла одного.
Усе крав та ніс до хати,
Все ховав в комори,
Щоб ніхто і не побачив
Кротячі хороми.
Не дай Боже на Землі,
Бути їм при владі,
Ох і риють ті кроти,
Там де їх посади!
В байці гонимо кротів,
Кричимо щодуху,
Та включаємо сирену,
Хай втечуть від шуму.
Хай живуть собі в землі,
Сліпі і байдужі,
А людям гарно на Землі
З серцем не байдужим.
15.02.12
О кротах
© Copyright: Валентина Большакова 59, 2014
Свидетельство о публикации №114033104533
Свидетельство о публикации №114033104533
Рецензии