Не пам'ятаю березня такого,
Таку небес безмежну синяву
Й біля старого хатнього порогу
Таку високу молоду траву.
Таку "припухлість" бруньок на каштанах
Й зелену "піну" кленів в вишині...
В цей рік весна світ розбудила рано,
Бо зазвичай він ще у напівсні...
А зараз вже дзвенить, кипить, буяє
І вільним птахом рветься в вишину.
Мені здається... Ні, я точно знаю,
Що саме ми збудили цю весну!
Що Україна в боротьбі за волю,
В майбутнє розпочавши свій політ,
В бажанні щирім мати кращу долю
Весну збудила й разом з нею світ.
Не пам ятаю березня такого
© Copyright: Александр Афонин 4, 2014
Свидетельство о публикации №114033103854
Свидетельство о публикации №114033103854
Рецензии