Скільки вже ночей минуло!
Скільки вікон відсвітилось!
Я тебе ще не забула,
Наче те, що не відснилось.
Я у темрявах невпинних
Синє небо відшукала.
Знаю, що немає винних:
Я у спину не кричала.
Над далеким небокраєм
Стигли зорі неуміло,
І у пломені багрянім
Небо плакало, світліло.
Знову сонце сходить вперто,
Знову дні чужі на землю.
Я про тебе спогад стерти
Намагаюся даремно.
Я тебе ще не забула...
© Copyright: Ольга Владимировна Никитина, 2014
Свидетельство о публикации №114033111143
Свидетельство о публикации №114033111143
Рецензии